неділя, 19 травня 2013 р.

Будь добрішим! :)

  За вікном XXI століття - "століття машин", коли більшість із нас забули що таке доброта, щирість, любов, коли нашу душу поглинула злість та егоїзм. Та я все ж вірю, що ми можемо змінитися, але потрібно робити це вже зараз, у даний момент!
  Розпочинайте робити добро: допомагайте батькам, друзям, меншим за вас і звісно стареньким людям, і тоді ви побачите як то приємно, коли вам говорять: "Дякую!", "Ой, який ти ж молодець!" і т.д.
  Посміхайтесь, захищайте братів наших менших від зла, котре інколи коять самі ж люди, захищайте природу і усе, що вас оточує, станьте опорою один для одного, навчіться бути людиною та навчіть цього інших, і тоді світ загає у веселих кольорах, стане набагато кращим. І я вважаю, що це буде найкращою нагородою за усі наші старання.

Будь добрішим, будь людиною!!!

субота, 18 травня 2013 р.

Важка праця

 Усі ми знаємо, що усі професії є дуже важливими. Тому зараз я хочу розповісти про одну із них, а саме про професію пекаря. На мою думку, кожен хто працює на цій роботі, це дуже добра та совісна людина, адже результатом її праці є те, що підтримує наше життя - це хліб.
 Із власного спостереження я знаю, що професія пекаря це дуже важка та втомлива праця - адже кожного разу, коли я бачу власну тітку, яка повертається із роботи і ледь тримається на ногах, я розумію, що кожен шматочок хлібу який ми їмо - це важка праця людей, котрі докладають усіх зусиль для того щоб ми смакували ним. Але, одночасно жаліючи свою рідну тітку, мене охоплює радість і гордість за те, що такі люди існують і що вони так важко працюють заради нашого блага.
 Закінчуючи свою публікацію хочу ще раз сказати, що кожна професія важлива, і що ми завжди повинні підтримувати і поважати один одного, бо нічого у світі не дається легко, усе потребує зусиль, праці, а інколи дуже важкої праці.

Моя майбутня професія

Мабуть, усі випускники вже не один раз роздумували над тим, ким вони будуть у майбутньому, ким вони хочуть бути. Та, особисто я не можу дати однозначну відповідь на це запитання, бо ж маю декілька улюблених занять.
Велику роль у моєму житті відіграють діти: їхні посмішки, перші кроки, слова - це все дуже захоплююче, цікаво. Із кожним роком,проведеним із дитиною, ти бачиш як на твоїх очах росте нова людина, ти бачиш як змінюється її світогляд і дуже часто хочеться допомогти цій дитині, підтримати її, стати хорошим другом. Саме тому в майбутньому я хочу стати вчителем, хочу зробити і свій внесок у виховання майбутніх поколінь.
Також, я маю ще одне хоббі, що займає більшість мого часу - я дуже люблю писати: і публіцистичні статті на різні соціально-побутові темі, і художні твори на різну тематику. Хоча, я й розумію, що це дуже важка професія, що потребує терпіння, витримки, але це те, що допомагає мені самоствердитись, краще пізнати себе і світ.
Тож, я так і не можу сказати впевнено ким я хочу бути у майбутньому, але я знаю - час покаже, що краще для мене.